Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України та заходи щодо її реалізації до 2025 року

ПОСТАНОВА КМУ від 09 жовтня 2020 р. №932 "Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020—2025 роки"

Нормативні документи з питань виховної роботи

Основна мета виховної роботи школи:
формувати громадянина, патріота; інтелектуально-розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти соціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ, керуючись Державною національною програмою «Освіта», Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.


Для досягнення означеної мети передбачено реалізацію таких завдань:
- організація виховного процесу в класному колективі та в роботі з батьками на засадах проектної педагогіки;
- змістове наповнення програми виховання з урахуванням вікових особливостей учнів;
- реалізація у процесі роботи особистісно-орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному та класному колективах;
- оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;
- створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід;
- співпраця з органами учнівського самоврядування;
- інтеграція зусиль батьківської громади, позашкільних закладів, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров'я.
- формування системи цінностей і якостей особистості, яка складається з:
1. Ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави;
2. Ціннісного ставлення до людей;
3. Ціннісного ставлення до природи;
4. Ціннісного ставлення до мистецтва;
5. Ціннісного ставлення до праці;
6. Ціннісного ставлення до себе.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ:


- формування особистих рис громадян України, національної свідомості та самосвідомості учнів;
- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
- формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
- збагачення народних традицій, звичаїв;
- виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності і культури розумової праці;
- створення умов для творчого розвитку природних обдарувань дитини, залучення учнів до різноманітної діяльності щодо інтересів, допомогти знайти кожному справу до душі;
- посилення уваги до питань морально-етичного виховання, створення системи успішної профілактики відхилень у поведінці учнів;
- створення умов для соціального захисту дітей, особливо дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування;
- доцільне використання можливості позашкільних навчально-виховних закладів для організації позакласної та позашкільної виховної роботи;
- планування роботи психологічної служби з метою вивчення здібностей учнів.




КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОСНОВНИХ ОРІЄНТИРІВ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ




Абсолютні вічні цінності: добро, совість, правда, віра, надія, любов, доброта, чесність, справедливість, милосердя .

Основні національні цінності: патріотизм, готовність до захисту Батьківщини, почуття національної гідності, історична пам’ять, пошана до державних та національних символів, дбайливе ставлення до національних багатств рідної природи тощо.

Основні громадські цінності: прагнення до соціальної гармонії та справедливості, захист індивідуальних прав і свобод, висока повага закону, право людини на життя, гідність, безпеку, рівні можливості, право на свободу думки, совісті, вибору конфесії, право на самовираження, толерантне ставлення до чужих поглядів, які не суперечать загальноприйнятим нормам тощо.

Цінності особистого життя: орієнтація на пріоритет задоволення духовних потреб, внутрішня свобода, воля (самоконтроль, самодисципліна) мудрість, розум, здоровий глузд, лагідність, доброзичливість, оптимізм, гармонія душі і зовнішньої поведінки, творча активність, ініціативність, працьовитість, цілеспрямованість тощо.




ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ:

Принцип гуманізму

- знання вихователем індивідуальних особливостей дитини;- забезпечення умов її розвитку:- виявлення співчуття, сердечної турботи;- терпимість; - педагогічний такт старших; - віра в дитину.

Принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей:

Для вчителя всі учні різні.
Необхідність індивідуального підходу визначається тим, що будь-який вплив на особистість здійснюється через її індивідуальні особливості, темперамент, своєрідність характеру, здібності, інтереси, нахили, що дозволяє вибирати найбільш ефективні шляхи взаємодії особистості з навколишнім святом. Кожна дитина індивідуальна. Це безперечно, але це не означає, що неповторність –чисто біологічна вроджена властивість. Особистість людини визначається властивостями нервової системи, формується під впливом умов життя й виховання.

Принцип виховання в діяльності й спілкуванні

Майстерність педагога полягає в тому, щоб діти не бачили впливу педагога. Всі конкретні справи дітей повинні сприйматися дітьми як їх власна ідея ,що вони мають реалізувати.
„Найкращі вожді – це ті, існування яких народ не помічає”. ЛАО-ЦЗИ

Принцип стимулювання дитини до самовиховання

Самовиховання – це діяльність людини з метою зміни власної особистості. Початок цієї діяльності – самоаналіз ,для якого необхідні самоспостереження й самооцінка. Укожній людині повинна бути потреба до самокритики ,самоконтролю , як шлях досамовдосконалення на противагу самовдосконаленню й само вибаченню .

Принцип цілісного підходу до виховання

1. Необхідність обліку всієї сукупності економічних, соціальних, моральних та інших умов, що мають великий вплив на формування людини як особистості. З урахуванням цих факторів конкретизується мета організації виховної діяльності з колективом школярів або окремою дитиною.
2. Формування різноманіття якостей особистості школяра, основ інтелектуальної, моральної, естетичної, економічної, комунікативної культури, культури праці, сімейних відносин як цілісного процесу .Усе це потребує відбору змісту виховної діяльності.
3. Оптимальний вибір методів і засобів досягнення мети, їх диференціація залежно від соціально-економічних, вікових особливостей, рівня культури вихованців.
4. Визначення умов, які забезпечують успіх реалізації мети.

Однією з важливих загальних умов є систематичність і послідовність в організації виховання, тобто процес виховання потребує обґрунтованої системи ,що враховує попередній досвід вихованців і розробляє перспективи взаємодії вихователів і вихованців, передбачає ускладнення задач виховання й безперервність виховного процесу.

Кiлькiсть переглядiв: 1844